Електромонтаж у дерев’яному будинку

До електричних мереж, прокладених у дерев’яному будинку, висувають підвищені вимоги щодо пожежної безпеки. Вони регламентовані нормативними документами ПУЕ – правила влаштування електроустановок та солідним переліком СНіПів та ГОСТів.

Монтаж електромереж

Основним видом робіт, на який слід звернути особливу увагу, є прокладання кабелю. Вона може здійснюватися прихованим та відкритим способом, а також бути комбінованою. У допоміжних та технічних приміщеннях доцільно використовувати відкритий тип електропроводки. У цьому випадку використовується кабель як мінімум із подвійною ізоляцією з негорючих матеріалів. Розміщують такі кабелі з перетином більше 6 мм у гофрованих трубах або пластикових коробах з кришками. Якщо переріз менше 6 мм допускається монтаж безпосередньо на сіну за допомогою спеціальних притискних скоб. Також допускається монтаж звичайного приводу з одинарною ізоляцією на негорючу, токонепровідну, азбестову прокладку, при цьому виступ з кожного боку кабелю повинен становити не менше 1 см.

Для прихованої електромережі використовуються дроти марки ВВГнг LS, ВВГнг(А), NYM, РКГМ. Місцем розміщення проводки можуть бути:

• Штроби у штукатурці;
• Комунікаційні канали у будівельних конструкціях.

Слід зазначити, що розміщення кабелів безпосередньо на горючих матеріалах є неприпустимим, тому для прокладки рекомендується використовувати:

• Металеву гофру;
• Металеві труби;
• Пластикові труби заповнені негорючою піною.

Електроарматура – розетки, вимикачі, світильники

Встановлення розеток та вимикачів у дерев’яні конструкції може бути зовнішньою та внутрішньою. Зовнішня простіша, оскільки пристрої мають власний корпус, який прикручується до дерев’яної стіни. Між стіною та внутрішнім механізмом пристрою так само повинна бути передбачена вогнетривка прокладка, краї якої можуть не виступати за межі зовнішнього корпусу.

Для внутрішньої установки необхідно висвердлити у стіні отвір відповідного діаметра за допомогою котушкового свердла. В отвір вставляється металевий короб, який міцно кріпиться до кофри або труби, по якій подається провід.

Заземлення

Основною процедурою забезпечення безпечної експлуатації домашньої електромережі є монтаж заземлення. При влаштуванні заземлювального контуру використовуються металевий куточок, труби або інший тип прокату. Кількість кутів у конструкції контуру залежить від кількості проводів, що під’єднуються, зазвичай близько трьох. Електроди контуру заглиблюються в землю на 2-3 м на відстані трохи більше 1,2 м від стіни.